Work of School Euroclub

      A school European club “Unity” was founded in 2011 at a secondary school of Vovchyshchovychi. It consists of 18 members: students from forms 7 to 11. I am a coordinator of this group.

     The purpose of our Euroclub is to contribute to the process of the European integration of Ukraine. Mainly it is informing children and young people about the EU, its structure and history of the process taking place in it; educate the youth in the spirit of common European values, partnerships with European youth political organization.

      Our Euroclub has chosen to investigate Austria as a country-member of EU. Students have been studying the history of Austria and Ukraine for the last year, looking for some common features in the past of these two countries, focusing on Ukrainian historical figures, that influenced the cultural development of the country-member of EU.

     During the research period children went across a lot of useful and interesting information. They learned that Austria is the heart of music. And almost all European composers and musicians were born there. As you know the oldest musical instrument representing classical music is the organ. Of course the best way to understand something it to see it with your own eyes and to touch it with your own fingers, so all the members of Euroclub “Unity” went on a mini excursion to Mostyska’s church organ hall to see and to listen to the sound of that old instrument. And as a coordinator I was pleased to wittiness, that all these young blood enjoyed the magical melody Ave Mariya.

       Students being members of Euroclub always take part in language weeks, demonstrative lessons and many other kinds of performances. They come really handy in such occasions.

      Every year children are active participants in different school and after-school events. In 2015 they took part in the regional forum of European clubs under the title “Europe is our home” and won the 2^nd place.

     Here is some sample of the scenario and presentation of Austria.

-         Гутен так! Іхь хай се Герда  унд іхь комен аус Отерайх. Вітаю

-         Доброго дня! Мене звати …. і вас вітає шкільний євро клуб Юніті із Вовчищовицького навчально-виховного комплексу!

-         Наш девіз: приходь до нас і крок за кроком наблизимось ми до Європи!

-         Наш герб

-         Наша емблема

-         Країна, яку ми вивчаємо – Австрія

-         Австрія, англійською Острія, німецькою Ьостеррайх. Це країна високих гір, чистого повітря, несамовитої архітектури,класичної музики та вишуканого вальсу.

-         Австрія увібрала у себе елементи різних культурних традицій: романської, німецької, словянської.

-         До речі, про словян, історія українсько-австрійських відносин налічує понад 1000 років а зараз в Австрії проживає близько 5-6 тисяч осіб українського походження.

-         Гм. Гердо, у старих літописах згадується, що князь Галицький Ярослав Осмомисл підтримував торгівельні зв’язки з австрійським правителем Гайнріхом ІІ Язоммірготом.

-         Ох, я не тільки це знаю, ай те, що король Данило Галицький одружив свого сина Романа із спадкоємицею австрійського престолу Гертрудою і у 1252 році Роман правив Австрією. Проте вже в 1258 році його вбили у литовському поході.

-         А в кінці 16 столітття австрійські цісарі залучали на свій бік українських козаків для боротьби з турками.

А ти чула про Юрія Кульчицького?

-         Небагато. Але цікаво було б послухати

-         То слухай! (одягає шапку)

-         Ох

-         Здоровенькі були. Я – Юрій Франц Кульчицький – уродженець села Кульчиці,Самбірського району. Я – козак-запорожець, замолоду пішов на січ і під час походу потрапив у полон до турків. Там і вивчив турецьку мову та звичаї. а ще я знаю румунську, сербську, угорську, і німецьку. Працював торговцем і перекладачем при дворі австрійського цісаря.

-         Юрію, але тоді, у 1683 році, для Європи настали небезпечні часи.  До Відня підійшло велике турецьке військо. Що ж ти зробив?

-         Вступив до австрійського полку. Турецька облога міста була жорстока. Ух, тримали нас цілий місяць. Та ми знайшли вихід.

-         І який же?

-         Я переодягнувся на турка, бо досконало знаю і звичаї їхні і мову, і прогулявся по ворожому табору як розвідник, а вони і не запідозрили. Я розкрив їхні плани. І невдовзі ворог мусив відступити.

-         Шьон-шьон-шьон. Відважний ти. А що ти отримав в нагороду.?

-         Я не хотів ні золота,ні привілеїв – попросив триста мішків зерен кави.

-         Так це ти той українець,який вперше приготував каву у Європі? І відкрив кав’ярню?

-         Скромно признаюся – так

-         Ох. Звуки вальсу, запах кави і миле слово у кавярні. Так український козак став почесним громадянином Австрії, а його винахід став традиційним напоєм всієї країни.

Дякую за таку цікаву розповідь.

Але, ще чула, що Кульчицький навчив австрійців подавати сигнал, бючи в церковні дзвони.

Зараз у Відні є вулиця імені Кульчицького, стоїть  пам’ятник Юрію Кульчицькому, та кожна кав’ярня містить дух його доброти й веселості. Віденці добре пам’ятають про нього. 

www.slideshare.net/rachel22590/slideshelf